Канада долучилася до антибалістичної системи FREYJA, а Хмара визнає: протиракет бракує

Канада в проєкті FREYJA

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня поговорив із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Після розмови він написав: «Дуже добре, що Канада активно включилася в розробку спільної з Європою антибалістичної системи FREYJA. Це точно те, що може додати захисту не лише Україні, а й глобально».

За словами Зеленського, Карні добре поінформований про потреби України — передусім в антибалістиці та підготовці до зими. Лідери також обговорили оголошене Дональдом Трампом енергетичне перемир’я. «Україна підтримує такий крок… але зараз потрібна відповідь Росії — що Росія скаже Президенту Америки та чи припинить удари по нашій енергетиці», — наголосив президент.

Як нагадує Укрінформ, перехоплювач FREYJA розробляють прискореними темпами в межах антибалістичної коаліції з 10 держав; перше бойове тестування заплановане на середину 2027 року.

Вісім уражених пускових за вересень

Того ж дня міністр оборони Євген Хмара в розмові з журналістами заявив, що у вересні Сили оборони уразили вісім пускових установок, якими Росія била по Україні балістикою, — це комплекси «Іскандер» та зенітні ракетні комплекси С-400. П’ять із них зазнали суттєвих ушкоджень, три знищено повністю. За словами міністра, через це армія РФ тимчасово відкладала заплановані масовані удари.

Водночас Хмара визнав, що загроза балістичних ударів залишається критичною: «Наявних і потенційних поставок ракет для протибалістичної оборони недостатньо, щоб повністю покрити цю загрозу. Міноборони працює з партнерами над прискоренням постачання необхідних ракет».

Як збивають реактивні «шахеди»

Окремо міністр розповів про протидію реактивним безпілотникам. За його словами, один із підрозділів п’ятьма перехоплювачами «Барс» знищив п’ять повітряних цілей — «результативність 100%». Цей досвід тепер вивчають і масштабують.

«Також уже є результати застосування крупнокаліберних турелей проти реактивних БпЛА. Їх кількість на нашому озброєнні вже вимірюється сотнями», — сказав Хмара, додавши, що опрацьовуються системи збільшеної дальності. Ефективність показують і ЗРК та ПЗРК, а авіація, за його словами, залишається одним із найдієвіших засобів і витрачає дедалі менше боєприпасів на одну ціль.

Міністр зазначив, що Україні відомо про російські розробки реактивних дронів зі швидкістю до 800 км/год, і протидію наступному поколінню загроз уже готують. Він також вважає, що полювання на операторів і наземну інфраструктуру ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією підрозділів другого ешелону.

Чому це важливо

Балістика — найважча для перехоплення загроза, і саме нею Росія б’є по енергетиці та містах. Поки FREYJA лише в розробці, Україна залежить від постачання західних протиракет, яких, за словами міністра, бракує. Тому участь Канади в проєкті та удари по пускових установках — дві частини однієї стратегії захисту неба.