Угорщина може зняти вето з двох кластерів для України: усе залежить від голосування Ради 12 жовтня

Процедурний, але важливий крок

Угорщина цього тижня може перестати блокувати наступний етап переговорів України про вступ до ЄС. Як пише Financial Times із посиланням на двох чиновників (передає Укрінформ), прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття двох наступних переговорних кластерів. Ідеться про кластери, що охоплюють внутрішній ринок і конкурентоспроможність.

Співрозмовники FT називають це процедурним, але символічно важливим кроком. Водночас остаточна політична підтримка Будапешта залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Законопроєкт, за даними FT, розробили з урахуванням пропозицій і зауважень угорської сторони. Його ухвалення дало б змогу розпочати офіційний політичний процес ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться приблизно за десять днів.

«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», — сказав FT чиновник ЄС, обізнаний із перебігом переговорів із Будапештом.

Кос: «Можливо, вже наступного тижня»

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 5 жовтня у Брюсселі заявила, що ЄС сподівається на ухвалення закону про нацменшини. Після цього, за її словами, держави-члени мають прискорити процедуру. «Цілком можливо, що ми відкриємо наступні два кластери для Молдови та України вже наступного тижня під час міжурядових конференцій у Люксембурзі», — сказала Кос.

За оцінкою Кос, і Україна, і Молдова «демонструють результати в дуже складних умовах» та входять до групи лідерів серед чотирьох держав-кандидатів. Вона також нагадала, що деталі запропонованого шляху для країн-кандидатів будуть у звіті про розширення, який мають оприлюднити 28 жовтня. «Ми ніколи не повинні забувати: Україна — це країна, яка бореться за виживання», — наголосила єврокомісарка.

Що пропонує законопроєкт

Законопроєкт про освіту національних меншин внесли до Ради 1 жовтня, і Мадяр його привітав. Голова освітнього комітету Сергій Бабак розповів Суспільному, що документ закріплює компромісні критерії: заклад зможе отримати статус школи національної меншини, якщо понад 50% учнів навчаються мовою цієї спільноти, і цей статус не втрачатиметься автоматично, якщо частка трохи зменшиться. Окремо врегульовано спілкування мовою меншини між собою чи з учителем на перервах. «Для українців нічого взагалі не міняється», — сказав Бабак.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що 12 жовтня парламент планує ухвалити два законопроєкти, які «сприятимуть тому, щоб Угорщина розблокувала нам переговорні кластери». «Ми вже знайшли спільну мову», — сказав він у Чернівцях. Стефанчук додав, що перед голосуванням законопроєкти мають пройти комітети та обговорення, бо виносити в зал неготові документи, за його словами, «ще гірше, ніж не виносити їх».

Що залишається попереду

Якщо згоди щодо цих двох кластерів буде досягнуто, незавершеними залишаться ще два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Єврокомісія сподівається домовитися про них до кінця року. Кластери «Основи» та «Зовнішні відносини» для України та Молдови відкрили відповідно в червні та липні.

Експерт із Закарпаття Йосип Резеш застеріг у ефірі Суспільного від завищених очікувань: освіта — лише один із 11 пунктів переговорів між Україною та Угорщиною, а відкриття кластерів — «лише один маленький крок» на шляху до членства.