ЄС відкрив другий раунд SAFE на €21,3 млрд і закликає купувати зброю спільно з Україною; «Рамштайн» — 17 листопада

Другий раунд SAFE

Європейська комісія 29 жовтня запросила держави — члени ЄС узяти участь у другому раунді інструменту SAFE (Security Action for Europe). Обсяг нового конкурсу — 21,3 млрд євро довгострокових позик, подати заявки можуть усі країни блоку. Після отримання запитів Єврокомісія протягом двох тижнів від завершення подачі повідомить про попередній розподіл коштів.

Головний акцент — співпраця з Україною. Брюссель закликає уряди включати до національних інвестиційних планів спільні оборонні закупівлі з Києвом і в першу чергу закривати нагальні потреби як Збройних сил України, так і армій країн ЄС у трьох сферах: протиповітряна та протиракетна оборона, дрони й засоби протидії дронам, а також боєприпаси й ракети. Водночас кошти не закріплені за Україною: рішення ухвалюють самі держави-члени, а Україна може брати участь у спільних проєктах на рівних умовах.

Що вже зроблено в межах SAFE

Програма SAFE загальним обсягом 150 млрд євро була ухвалена в травні 2025 року і є ключовим елементом європейської стратегії «Готовність 2030». У листопаді 2025 року держави подали плани розвитку оборонної промисловості, причому деякі запросили менше коштів, ніж передбачали початкові домовленості, — саме ці залишки тепер і розподіляють. ЄС схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами, які вирішили долучитися до механізму, з 16 із них договори вже підписано. Майже 13,5 млрд євро виплачено 11 країнам, що просили авансове фінансування.

«Рамштайн» у Брюсселі

Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» відбудеться у вівторок, 17 листопада, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Його скликають Велика Британія та Німеччина, повідомили в НАТО.

Україна напередодні зустрічі просить партнерів посилити протиповітряну та протиракетну оборону, зокрема засобами антибалістичного перехоплення, і передати ракети-перехоплювачі для Patriot із власних запасів європейських країн, які невдовзі мають отримати нові партії від виробника. Глава місії України при НАТО Альона Гетьманчук вважає, що саме політична неготовність партнерів передавати перехоплювачі залишається однією з головних перешкод для захисту українського неба перед зимою.

Німецький бізнес — за оборонний банк

Того ж дня Німецька промислово-торговельна палата (DIHK) і ще сім економічних об’єднань, зокрема машинобудівників (VDMA) та ремісників (ZDH), закликали уряд ФРН приєднатися до засновників Банку оборони, безпеки та стійкості (DSRB). Ініціатива реалізується за участю Канади, інших держав НАТО та України. Банк має надавати гарантії за кредитами, пільгові довгострокові позики, венчурне фінансування та інвестиції в капітал компаній. Кошти банку можна буде витрачати лише на товари й послуги з держав-учасниць, тож, на думку бізнесу, участь відкрила б німецьким компаніям доступ до нових закупівель, а відмова залишила б їх осторонь цих замовлень. Остаточного рішення Берлін поки не ухвалив.

Чому це важливо

Для України європейські гроші на спільні закупівлі означають шанс отримати більше ППО та боєприпасів, вироблених у тому числі на власних підприємствах. Особливо це важливо зараз, коли Росія посилила удари балістикою та дронами по містах і енергетиці, а кожна партія перехоплювачів безпосередньо рятує життя й світло в домівках.