У базах Європолу — дані про майже 3 тисячі підозрюваних у воєнних злочинах в Україні

Що сказали в Гаазі

В інформаційній системі Європолу вже є дані про близько 3 тисяч осіб, підозрюваних у воєнних злочинах в Україні. Про це йшлося під час Конвенції керівників європейських поліцій у штаб-квартирі Європолу в Гаазі, повідомило Головне слідче управління Національної поліції (передає Укрінформ).

За даними ГСУ, тимчасовий виконувач обов’язків виконавчого директора Європолу Юрген Ебнер окремо відзначив внесок Нацполіції в наповнення цієї системи.

Сама конвенція, за даними Європолу, проходила 28–30 вересня в Гаазі й зібрала понад 500 керівників поліції та делегатів із 59 країн і 15 міжнародних організацій. Головними темами офіційної програми були штучний інтелект у правоохоронній діяльності, законний доступ до даних, дезінформація та запобігання радикалізації.

Досвід, який Україна пропонує Європі

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе, виступаючи на відкритті заходу, заявив, що українська поліція має досвід розслідувань, які дають змогу за окремим підпалом, диверсією чи кібератакою розпізнати операцію російських спецслужб. За його словами, передавання партнерам даних про встановлених організаторів і виконавців, способи вербування та підготовки злочинів допоможе виявляти діяльність таких мереж і за межами України.

Для постійної роботи в цьому напрямі Нацполіція ініціювала створення спільної українсько-європейської групи протидії гібридним загрозам. Її завданнями мають стати оперативний обмін доказами, узгоджені розслідування, підготовка підрозділів і швидке попередження партнерів. Пріоритетами в ГСУ назвали діяльність російських спецслужб та їхніх виконавців, диверсії, розвідувальні дрони, кібератаки та фінансування агресії.

Тіньовий флот — окремою темою

Цуцкірідзе також наголосив на ризиках, пов’язаних із російським тіньовим флотом. Окрім обходу санкцій і фінансування війни, ідеться про можливе використання суден для розвідки поблизу портів та критичної інфраструктури. «Україна ініціює створення в Європолі окремої оперативної робочої групи для аналізу даних про судна, їхніх власників та операторів, пов’язані компанії й фінансові потоки», — повідомили в Нацполіції.

Двосторонні домовленості

На полях конвенції українська делегація провела низку зустрічей:

• Німеччина. Президент Федерального відомства кримінальної поліції Хольгер Мюнх запропонував провести зустріч профільних експертів, щоб вивчити методи російських операцій, використання дронів, діяльність найманців та іноземців, залучених до війни проти України.
• Польща. Обговорили можливість створення робочих груп з обміну інформацією про гібридні загрози.
• Фінляндія. Йшлося про надання даних про осіб, які можуть становити безпековий ризик.
• Євроюст. З президентом Євроюсту Міхаелем Шмідом говорили про збереження доказів воєнних злочинів, протидію онлайн-шахрайству та координацію міжнародних розслідувань.
• Швеція. Обговорили підтримку приєднання України до групи протидії кіберзлочинності J-CAT при Європолі та роботу в ній українського офіцера зв’язку.
• Велика Британія. З генеральним директором Національного агентства з боротьби зі злочинністю Гремом Біггаром — розвиток цифрової криміналістики й технічне оснащення українських підрозділів.

Окремо сторони торкнулися незаконного обігу зброї та кіберзлочинності.

Чому це важливо

Наявність людини в базі Європолу не означає вироку — це інформація, з якою можуть працювати правоохоронці різних країн. Для порівняння, Укрінформ нагадує, що станом на 12 жовтня минулого року українська база «Воєнний злочинець» містила дані про майже 900 тисяч осіб, причетних до злочинів проти України.

«Що раніше ми зупинимо підготовку злочину, то більше життів збережемо — в Україні та в усій Європі», — сказав Цуцкірідзе.