Угорщина дала «зелене світло» двом кластерам: Україна може відкрити їх уже 13 жовтня

На рівні послів ЄС Будапешт погодив переговорні позиції щодо кластерів «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність». У МЗС розраховують відкрити ще два кластери до кінця року.

Опубліковано: 2 хв читання

Читати іншою мовою: EnglishPolski

Ілюстрація (згенеровано ШІ): довгий стіл переговорів із теками й склянками води в порожній сучасній залі, без людей і написів
Ілюстрація, згенерована ШІ (не фото події)

Що сталося 7 жовтня

Угорщина зняла блокування наступного етапу переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Як повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, 7 жовтня на рівні COREPER — комітету постійних представників держав-членів ЄС — угорська сторона дала «зелене світло» переговорним позиціям щодо кластера 2 «Внутрішній ринок» і кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

«Вступ України до ЄС просувається крок за кроком. Україна та Угорщина разом роблять кроки назустріч одна одній та до європейської єдності», — написав Сибіга в мережі X і подякував Аніті Орбан за «командну роботу».

За даними кореспондентки Суспільного в Брюсселі, посли ЄС того ж дня погодили надсилання Києву та Кишиневу листів із переговорними позиціями, які сигналізують про підготовку до відкриття цих двох кластерів. Тепер справа за останніми кроками.

Графік: 12 і 13 жовтня

Якщо всі умови буде виконано, 12 жовтня країни-члени на міжурядових конференціях мають погодити спільні переговорні позиції, а 13 жовтня кластери 2 і 3 можуть офіційно відкрити для України та Молдови, пишуть у Суспільному з посиланням на джерела.

На 12 жовтня припадає й важлива дата в Києві: за словами Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, того дня парламент планує розпочати роботу й розглянути низку євроінтеграційних законопроєктів, зокрема пов’язаних із розблокуванням кластерів.

Ключ до домовленості — права нацменшин

Угорщина тривалий час блокувала відкриття нових кластерів, пов’язуючи свою позицію з правами угорської меншини в Україні. Ще в червні Київ і Будапешт домовилися про розширення мовних, освітніх, культурних і політичних прав угорської громади, після чого всі 27 держав ЄС погодили відкриття першого кластера для України. 1 вересня угорські представники заявляли, що можуть змінити позицію, якщо Київ просунеться у впровадженні законодавства про захист нацменшин.

Цього тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про забезпечення освітніх прав корінних народів і національних меншин. Як нагадує Укрінформ, голова профільного комітету Сергій Бабак пояснював, що документ має врегулювати освітні права корінних народів і нацменшин, мови яких є офіційними мовами ЄС. Законопроєкт уже підтримав комітет.

Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що документ стосується не лише угорської меншини, а приводить українське законодавство у відповідність до європейських стандартів. На запитання, чи Україна чимось жертвує, він відповів: «Ні, я так не вважаю. Мені здається, що наша сила в нашому різноманітті і повага до національних меншин — це частина цієї сили».

Що далі

За словами Тихого, і Україна, і Угорщина наразі виконують свої частини домовленостей. «Розраховуємо на те, що вдасться це зробити вже невдовзі — два кластери достатньо швидко і до кінця року ще два кластери. От такий таймлайн бачимо з українського боку», — сказав речник.

Раніше президент Володимир Зеленський висловлював сподівання, що у вересні–жовтні Україна відкриє ще два переговорні кластери, а решту — до кінця 2026 року. Переговори про вступ поділено на шість тематичних кластерів; перший, «Основи», Україна вже має. Після відкриття кластерів 2 і 3 невідкритими залишаться ще три, і два з них у МЗС розраховують відкрити до кінця року.

Джерела

Це оригінальний короткий переказ. Усі факти — за даними джерела нижче.

Новини без шуму — у Telegram

Коротко про головне щодня, пояснення та відео від нашої ведучої.

Підписатися в Telegram @briefsua

Ще в рубриці: Політика і суспільство

Ілюстрація (згенеровано ШІ): міська вулиця в сутінках із темними вікнами

Нічні атаки 1–2 листопада: двоє загиблих, понад 30 поранених, світло в 10 областях

За даними місцевої влади на 2 листопада, удари РФ за добу вбили двох і поранили щонайменше 32 людей; знеструмлення фіксували в десяти областях, ППО збила 154 зі 193 нічних дронів.