Уперше в Україні: київські лікарі одночасно пересадили пацієнту серце і печінку

Перша операція такого типу

Мультидисциплінарна команда Київської міської клінічної лікарні №1 уперше в історії України успішно виконала одномоментну трансплантацію комплексу «серце-печінка» одному пацієнтові. Про це повідомив Департамент охорони здоров’я Києва, передає Укрінформ.

Операція тривала близько 15 годин. Такі втручання належать до найскладніших у сучасній медицині й виконуються лише в обмеженій кількості спеціалізованих центрів світу.

Пацієнт, який чекав вісім років

За словами керівника програми, медичного директора з анестезіології, трансплантації та високотехнологічної допомоги лікарні Максима Павловського, операцію провели 44-річному киянину з тяжкими захворюваннями серця і печінки. Ще у 2018 році його внесли до листа очікування на комбіновану трансплантацію в Мінську, але необхідної допомоги він так і не отримав.

Згодом стан чоловіка критично погіршився: фракція викиду серця значно знизилася, виникали численні небезпечні для життя кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, прогресувала серцево-судинна та печінкова недостатність. Єдиним шансом урятувати його стала пересадка обох органів.

Чому потрібні обидва органи

Комбінована пересадка потрібна тоді, коли тяжко уражені і серце, і печінка, а заміна лише одного органа не врятує пацієнта: тяжка печінкова недостатність робить надто ризикованою операцію на серці, а слабке серце не витримує пересадки печінки. Тому обидва органи від одного донора пересаджують під час однієї операції — це вимагає особливої підготовки і злагодженості команди.

Як проходила операція

Медики послідовно пересадили пацієнту спочатку серце, а потім печінку. Під час обох етапів кровообіг підтримував апарат штучного кровообігу. Особливою складністю було забезпечити стабільний кровообіг під час трансплантації печінки, коли хірурги тимчасово перекривають нижню порожнисту вену.

Щоб мінімізувати ризик ускладнень, команда заздалегідь спланувала перехід зі штучного кровообігу на веноартеріальну екстракорпоральну мембранну оксигенацію (ЕКМО) — технологію, що підтримує кровообіг і насичення крові киснем. Завдяки продуманій схемі підключення лікарі перейшли на ЕКМО без додаткової венозної канюляції. Після основних етапів і контролю кровотечі пацієнта перевели до відділення інтенсивної терапії.

Операція потребувала злагодженої роботи кардіохірургів, трансплантологів, анестезіологів і перфузіологів — фахівців, які забезпечують роботу апаратів екстракорпоральної підтримки.

Донор і рішення родини

Донором став молодий чоловік, у якого стався геморагічний інсульт; лікарі констатували смерть мозку. Для стабілізації його стану медикам також довелося оперативно застосувати ЕКМО — це дало змогу підтримати життєві функції та виграти час для вилучення органів. Саме посмертне донорство робить можливими такі операції: за кожною з них стоїть рішення, ухвалене родиною в найважчий момент.

Перші результати

Уже в першу добу після втручання пацієнта від’єднали від апарата штучної вентиляції легень. Він був у свідомості, самостійно дихав, сідав і приймав їжу. Наразі його стан стабільний, він залишається у відділенні інтенсивної терапії.

Трансплантологія під час війни

За даними Укрінформу, за дев’ять місяців 2026 року в 21 медичному закладі України виконали 473 трансплантації органів. Перша комбінована пересадка серця і печінки — ще один крок у розвитку національної трансплантології: пацієнтам, яким раніше доводилося шукати допомогу за кордоном або чекати роками, тепер можуть допомогти вдома.