Україна оновить Стратегію нацбезпеки за три місяці, а міста готуватимуть до кругової оборони

Два укази одного дня

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав укази №1066/2026 і №1067/2026, якими увів у дію два рішення Ради національної безпеки і оборони. Перше стосується актуалізації Стратегії національної безпеки України, друге — облаштування інженерних загороджень для кругової оборони населених пунктів. Обидва документи оприлюднені на сайті президента і набрали чинності з дня публікації.

Що зміниться у Стратегії нацбезпеки

Указ №1066/2026 вводить у дію рішення РНБО від 5 жовтня 2026 року «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України». Чинну стратегію затвердили указом президента від 14 вересня 2020 року №392/2020, а зміни до неї вносили указом від 6 січня 2025 року №16/2025.

Згідно з рішенням, секретар РНБО має організувати роботу з перегляду документа. Апарат РНБО разом із Національним інститутом стратегічних досліджень має за три місяці підготувати пропозиції щодо змін. До роботи залучать профільні державні органи, інституції громадянського суспільства та іноземних експертів. Готові пропозиції розгляне Рада національної безпеки і оборони. Контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБО.

Як пише «Слово і Діло», мета оновлення — визначити актуальні напрями державної політики у сфері національної безпеки. Стратегія — базовий документ, який, як зазначає видання «Київ24», окреслює пріоритети національних інтересів, основні загрози державі та напрями політики в обороні, міжнародній співпраці й захисті суверенітету.

Кругова оборона міст

Другим указом, №1067/2026, Зеленський увів у дію рішення РНБО від 25 вересня про розбудову смуги інженерних загороджень для належної оборони міст. Документ передбачає облаштування таких загороджень і визначення механізмів їх створення, щоб організувати кругову оборону населених пунктів.

Деталі — які саме міста, строки та фінансування — у публічних повідомленнях не розкриваються.

Чому зараз

Чинна стратегія ухвалювалася ще до повномасштабного вторгнення, у 2020 році. Відтоді Україна понад чотири роки воює, змінилися безпекове середовище в Європі, характер загроз (масовані удари дронами й балістикою по містах та енергетиці) і формати співпраці з партнерами.

Рішення з’явилися на тлі активної дипломатії. Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня Зеленський анонсував безпекову зустріч у Брюсселі за участі представників США, України, Євросоюзу та НАТО, де обговорюватимуть ініціативи щодо завершення війни. Того ж дня, 26 жовтня, Верховна Рада продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року, а законопроєкти в парламенті представляв секретар РНБО Ігор Клименко.

Що далі

Якщо графік буде дотримано, пропозиції щодо оновленої стратегії мають бути готові приблизно до кінця січня 2027 року. Після розгляду на засіданні РНБО нову редакцію документа, як і попередні, мав би затвердити своїм указом президент. Залучення громадянського суспільства та іноземних експертів означає, що частину дискусії, ймовірно, буде винесено за межі закритих кабінетів.

Ключову аналітичну роль у підготовці змін відіграватиме Національний інститут стратегічних досліджень — державна аналітична установа, яка забезпечує науково-аналітичний супровід діяльності президента. Саме від якості цієї роботи залежатиме, наскільки нова редакція стратегії врахує досвід війни: захист енергетики й критичної інфраструктури, протиповітряну оборону міст, оборонну промисловість і безпекові гарантії від партнерів.