Сибіга в Гельсінкі: перший виступ глави МЗС України на Північній раді і заклик до зустрічі Зеленського з Путіним

Історичний виступ

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 27 жовтня взяв участь у 78-й сесії Північної (Нордичної) ради в Гельсінкі. За даними МЗС, це перший в історії виступ глави українського зовнішньополітичного відомства на сесії ради, передає Укрінформ. Сесія — найбільший щорічний політичний захід регіону, а її тема цього року — «Нордична комплексна безпека».

Сибіга мав представити українське бачення російських загроз безпеці Північної Європи, шляху до справедливого миру та переваг партнерства з нордичними країнами. Окремо в Гельсінкі відбулася зустріч міністрів закордонних справ України, Фінляндії та Норвегії у тристоронньому форматі — тому самому, в якому 20 жовтня в Осло зустрічалися Володимир Зеленський, Александр Стубб і Йонас Гар Стере.

«Потрібна зустріч Зеленського і Путіна»

На спільній пресконференції з Еліною Валтонен і Еспеном Бартом Ейде Сибіга заявив, що рівня переговорних команд недостатньо для найчутливіших питань. «Саме тому все-таки потрібна також зустріч на рівні Зеленського і Путіна», — сказав він.

Міністр наголосив, що Україна має конкретні пропозиції, зокрема щодо часткового припинення вогню, а серед важливих тем назвав ситуацію в Чорному морі та захист енергосистеми. «Ми готові до часткового припинення вогню та повного припинення бойових дій. Звісно, усе має бути справедливим. Ми не робитимемо жодних односторонніх кроків», — сказав Сибіга. За його словами, Україна готова й до тристоронньої зустрічі в ОАЕ. Раніше Зеленський повідомив, що Україна, США та Росія домовилися провести тристоронню зустріч переговорних команд у першій половині листопада.

Сибіга також обговорив із колегами ранкові телефонні розмови лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним, після яких вони говорили із Зеленським.

50 мільярдів і спільне виробництво

«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну», — заявив міністр. За його словами, з лютого 2022 року п’ять північних країн надали Україні допомогу на суму близько 50 млрд доларів.

Сибіга нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників. «Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво», — сказав він. Міністр також закликав посилити ППО, зокрема додатковими перехоплювачами для систем PAC, і продовжувати внески до ініціативи PURL. Україна, за його словами, виконала свою частину проєкту FREYJA з розвитку європейських спроможностей протидії балістичним ракетам: «Тепер черга за нашими союзниками».

Сторони узгодили подальші кроки для тиску на Росію, зокрема нові санкції. «Можна зробити більше для протидії тіньовому флоту», — зауважив Сибіга, додавши, що географія робить північні країни ключовими учасниками цих зусиль.

Гроші на зиму і відбудову

Того ж дня уряд Норвегії оголосив про виділення 500 млн крон (майже 54 млн доларів) на енергетичну підтримку України напередодні зими. Фінська державна експортно-кредитна агенція Finnvera підписала з Європейською комісією угоду про фінансові гарантії, яка відкриває можливість залучити 240 млн євро на відбудову України — зокрема в енергетиці, цифровій інфраструктурі, логістиці, критичній сировині та оборонному секторі, повідомляє Interfax-Україна з посиланням на МЗС.

Без ролі посередників

Глави МЗС Фінляндії та Норвегії водночас дали зрозуміти, що не претендують на роль посередників. «Ми не хочемо бути посередниками, але вважаємо, що можемо зробити певний внесок у процес», — сказав Ейде (за Iltalehti). Валтонен заявила, що Фінляндія підтримує мирний процес під проводом США, не має наміру нормалізувати відносини з Росією і «тут, щоб підтримати Україну».