«Дизельна угода» Трампа і Путіна: Європа обіцяє не послаблювати тиск на Росію

Що сталося

9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив про «надзвичайно успішну розмову» з Володимиром Путіним і домовленість про поставки російського дизельного пального на американський та світові ринки. Йдеться про призупинення санкцій щодо російського дизпалива. Російський уряд, за даними «Української правди», уже частково скасував заборону на експорт дизелю на виконання цих домовленостей.

Президент Володимир Зеленський назвав зняття санкцій «абсолютно жахливим кроком» і «подарунком Путіну на день народження», який дасть агресору додаткові мільярди на війну. Він також заявив, що українську переговорну команду, яка тоді перебувала у США, використали «просто як ширму».

Позиція ЄС: «Зараз не час для слабкості»

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас у мережі X наголосила: «Призупинення санкцій щодо російського дизельного палива надає Москві додаткові доходи для ведення війни. Зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не зробить».

Каллас нагадала, що за два дні російських ударів загинули понад 80 українських цивільних, а Росія посилила гібридні атаки проти держав ЄС і НАТО. За її словами, у понеділок міністри закордонних справ ЄС мають затвердити найбільший від початку війни перелік санкцій проти російської військової машини.

Німеччина, Фінляндія та Естонія

Уряд Німеччини підтвердив, що дизельне паливо з Росії до країни не потрапить, а підтримка України «залишається незмінною».

Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо назвав угоду «жахливим розчаруванням», хоча, за його оцінкою, узгоджений обсяг становить лише невелику частину споживання США і навряд чи вплине на світовий ринок. Орпо закликав Європу діяти активніше й запровадити додаткові санкції.

Прем’єр Естонії Крістен Міхал назвав рішення Вашингтона великою помилкою: «Угоди з диктаторами — це шлях до пекла. За гроші, отримані за газ і паливо, вбивають невинних людей». Він запропонував обговорити на засіданні Європейської ради, чи можна швидко збільшити підтримку України, «щоб вона перетворила російські нафтопереробні заводи на руїни».

Австралія: «Ми не хочемо російського пального»

Реакція прозвучала й далеко від Європи. Міністр енергетики Австралії Кріс Боуен, на якого посилається The Guardian, заявив, що країна не потребує і не купуватиме російського пального, а Росія не повинна отримати винагороду за вторгнення в Україну через домовленості на тлі кризи на Близькому Сході. Політика інших держав, зокрема США, — їхня справа, але Канберра свого підходу не змінить, сказав він.

Чому це важливо

За даними Axios, на які посилається «Українська правда», Трамп пішов на угоду після того, як Київ проігнорував кілька прохань США припинити удари по російських НПЗ. Сам Зеленський пояснює ці удари відповіддю на роки атак Росії на українську енергетику і заявляє, що Україна не буде «спалювати» російську нафтопереробку, якщо Росія припинить такі удари.

Тож тепер увага прикута до наступного тижня: засідання Ради ЄС у закордонних справах і саміту Європейської ради, де лідери мають показати, чи здатна Європа компенсувати послаблення американського тиску на Москву.