Експорт російського зерна через Чорне море обвалився: Москва шукає обхідні маршрути — розвідка

Цифри падіння

Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) повідомила про різкий обвал російського експорту зерна через Чорне море. «У другій декаді вересня РФ відправила лише 347 тис. тонн пшениці проти 1,3 млн тонн за той самий період 2025 року. Через Новоросійськ пройшло 72,5 тис. тонн — проти 696 тис. тонн роком раніше», — йдеться в повідомленні розвідки, яке наводять Укрінформ і Суспільне.

Тобто, за даними СЗРУ, відвантаження пшениці за ці десять днів скоротилося майже вчетверо, а через головний зерновий порт Новоросійськ — майже вдесятеро.

Балтика: новий термінал, але мала пропускна здатність

За даними розвідки, Москва намагається перекинути частину вантажів на Балтику, північні порти та Далекий Схід. Зерно почав приймати термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі; у вересні заявки на доставлення туди залізницею становили близько 260 тис. тонн.

Проте навіть за максимальної завантаженості цей напрям, за оцінкою СЗРУ, може пропускати лише близько 500 тис. тонн на місяць. Для порівняння: південні порти Росії мають понад 60 млн тонн потужностей на рік, і торік через них проходило майже 90% морського експорту російського зерна.

Мурманськ: глибоко, цілорічно, але дорого

Росія також пробує вивозити зерно через Мурманськ. За даними розвідки, «РЖД» погодила перше перевезення — 40 тис. тонн зі Ставропольського краю. Порт підходить для великих суден і працює увесь рік, але віддаленість від основних зернових регіонів робить маршрут занадто дорогим. Додаткові витрати СЗРУ оцінює у 18–25 доларів за тонну, тобто від 720 тис. до 1 млн доларів на партію обсягом 40 тис. тонн.

Китай: зростання з обмеженнями

На сході Росія збільшує відправлення через Китай. За даними розвідки, обсяг так званого «Нового сухопутного зернового коридору» зріс із 2,3 млн тонн у 2024 році до 5,8 млн тонн у 2025-му, а на 2026 рік очікується близько 9 млн тонн.

Але й тут є жорсткі обмеження: залізнична інфраструктура, потужності терміналів, тарифи, фітосанітарні вимоги — зокрема відсутність фітосанітарного протоколу для російської озимої пшениці — та китайські квоти.

Висновок розвідки

«Швидко створити заміну чорноморській системі Росія не може. Для цього потрібні залізниця, елеватори, перевалка, страхування, судна та постійні покупці. На Балтиці й у Мурманську таких можливостей явно недостатньо. Китайський напрям теж має власні обмеження. Росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить», — констатують у СЗРУ.

Контекст: крадене зерно і дипломатія

Паралельно Україна разом із країнами Балтії посилює контроль за походженням зерна, щоб на міжнародні ринки не потрапляла продукція, вивезена Росією з тимчасово окупованих територій. За даними Суспільного, Литва тестує нову систему перевірки, а Латвія почала відбирати зразки зерна для лабораторного аналізу. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький обговорював протидію торгівлі краденим українським зерном із колегами з Литви, Латвії та Естонії в Брюсселі.

Тема зернової блокади в Чорному морі звучала й на найвищому рівні: міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль порушував її на зустрічі з російським колегою 27 вересня в кулуарах Генасамблеї ООН, але конкретних результатів, як зазначає Суспільне, досягти не вдалося.